художницький

ХУДО́ЖНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до худо́жник 1, 2.

І я незчувся, як ніби побачив цього живого свідка людської кривди не з батогом в руках на козлах, а в художницькій академії з пензлем у руці... (І. Нечуй-Левицький);

Всією своєю художницькою практикою, всіма своїми усними і друкованими виступами Довженко переконував, що епігонство в режисурі кіно – річ дуже небезпечна (з наук. літ.);

Життя народу завжди було головним об'єктом художницьких спостережень і досліджень В. Минка (із журн.);

// Власт. художникові; творчий.

Відчуття образних можливостей слова, ємкість художньої деталі і тонкий гумор разом з гострою художницькою спостережливістю дають великі можливості для успішної праці в галузі малих форм (з навч. літ.);

Коли зіставити ці два уривки – з Паустовського і Купріна, – то легко переконатися, що головне в їх змісті є не так самі картини природи, зображені письменниками, як сприймання їх художницькою уявою, як характер асоціювання баченого з картинами, що відклалися в досвіді, легкість і простота малюнка (з публіц. літ.);

Поки що менш знайомий письменникові тип індустріального робітника.., – але є всі підстави сподіватись, що художник такої широти й ґрунтовності, як Гончар, не зможе обійтись без глибокого художницького “освоєння” цієї провідної постаті нашого життя (з наук. літ.).

2. Стос. до творів мистецтва, їх створення.

На мій погляд – у Вас дуже великий художницький талан (Панас Мирний).