художниця
ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж.
Жін. до худо́жник.
Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (А. Кримський);
[Тоня:] А яка [Сусана] художниця – розкіш. Зараз вона малює “Китайську казку” для нашого театру (І. Кочерга);
Художниця-самоук здобула визнання, їй присвоєно найпочесніше звання, її прийнято до членів Спілки художників (М. Чабанівський);
Художниці Петриківки не тільки створюють свої чудові вироби, але й передають досвід іншим майстрам-фарфористам (з наук. літ.);
Щодо палітри, якою користувалася виконавиця орнаменту тарілки, може бути кілька думок. Або таке кольорове рішення виникло також під впливом українського народного мистецтва.., або художниця використала у своїй роботі кольори посуду волокитинського заводу (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- художниця — худо́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- художниця — -і. 1》 Жін. до художник. 2》 ж. Гімнастка в художній гімнастиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- художниця — ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до худо́жник. Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (Крим., II, 1972, 133); [Тоня:] А яка [Сусана] художниця — розкіш. Зараз вона малює «Китайську казку» для нашого театру (Коч. Словник української мови в 11 томах