художниця

ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до худо́жник.

Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (Крим., II, 1972, 133);

[Тоня:] А яка [Сусана] художниця — розкіш. Зараз вона малює «Китайську казку» для нашого театру (Коч., II, 1956, 432);

Художниця-самоук здобула визнання, їй присвоєно найпочесніше звання, її прийнято до членів Спілки художників (Чаб., Шляхами.., 1961, 38);

Художниці Петриківки не тільки створюють свої чудові вироби, але й передають досвід іншим майстрам-фарфористам (Мист., 5, 1960, 42);

Щодо палітри, якою користувалася виконавиця орнаменту тарілки, може бути кілька думок. Або таке кольорове рішення виникло також під впливом українського народного мистецтва.., або художниця використала у своїй роботі кольори посуду волокитинського заводу (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. художниця — худо́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. художниця — ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до худо́жник. Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (А. Кримський); [Тоня:] А яка [Сусана] художниця – розкіш. Зараз вона малює “Китайську казку” для нашого театру (І. Словник української мови у 20 томах
  3. художниця — -і. 1》 Жін. до художник. 2》 ж. Гімнастка в художній гімнастиці. Великий тлумачний словник сучасної мови