художньо
ХУДО́ЖНЬО. Присл. до худо́жній 1-5.
Приїздив Шаляпін.. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою (Коцюб., III, 1956, 425);
Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події (Тулуб, Людолови, І, 1957, 343);
А знайде письменник «готовий» образ — будь ласка, змальовуйте, художньо перетворюйте його на тип (Донч., VI, 1957, 603);
З гордістю бачиш, якою повнокровною, багатою тематично і художньо є наша поезія (Мал., Думки.., 1959, 40);
У моїй багатолітній мистецькій роботі я ніколи не зустрічав більш вдячного матеріалу для творчості, ніж багатогранна і художньо досконала драматургія Горького (З глибин душі, 1959, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- художньо — худо́жньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- художньо — ХУДО́ЖНЬО. Присл. до худо́жній 1–5. Приїздив Шаляпін .. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою (М. Словник української мови у 20 томах
- художньо — Присл. до художній 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- художньо — Худо́жньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)