худорлявець

ХУДОРЛЯ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко.

Худа, зморена людина.

Блакитні очі худорлявця прижмурились. – Брешеш – сказав неголосно (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me