хуркання

ХУ́РКАННЯ, я, с.

Дія за знач. ху́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Якась надзвичайна тиша, несподівані хуркання тетеруків .. наганяли на хлопців незрозуміле моторошне почуття (І. Багмут);

Земля, де впав снаряд, полетіла догори, а навкруги розлетілися з хурканням, як перепели, гострі скалки (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуркання — ху́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хуркання — -я, с. Дія за знач. хуркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хуркання — ХУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. ху́ркати і звуки, утворювані цією дією. Якась надзвичайна тиша, несподівані хуркання тетеруків.. наганяли на хлопців незрозуміле моторошне почуття (Багмут, Щасл. день.. Словник української мови в 11 томах