хуркання
ХУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. ху́ркати і звуки, утворювані цією дією.
Якась надзвичайна тиша, несподівані хуркання тетеруків.. наганяли на хлопців незрозуміле моторошне почуття (Багмут, Щасл. день.., 1959, 211);
Земля, де впав снаряд, полетіла догори, а навкруги розлетілися з хурканням, як перепели, гострі скалки (Панч, II, 1956, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуркання — ху́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хуркання — ХУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. ху́ркати і звуки, утворювані цією дією. Якась надзвичайна тиша, несподівані хуркання тетеруків .. наганяли на хлопців незрозуміле моторошне почуття (І. Словник української мови у 20 томах
- хуркання — -я, с. Дія за знач. хуркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови