хуркати
ХУ́РКАТИ, ає, недок. Те саме, що хурча́ти.
Скалки від снарядів неслися по долині, вістрями рвали повітря і, сердито хуркаючи, стихали в землі (Панч, І, 1956, 120);
— А ти свиснеш, як Соловей-Розбійник? — питаю вже я.— Ще дужче. Як сто або десять розбійників! — Свистимо, аж горобці хуркають з дерев (Панч, На калин. мості, 1965, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуркати — ху́ркати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хуркати — ХУХАТИ, див. ХУКАТИ. Словник синонімів Караванського
- хуркати — ХУ́РКАТИ, ає, недок. Те саме, що хурча́ти. Скалки від снарядів неслися по долині, вістрями рвали повітря і, сердито хуркаючи, стихали в землі (П. Панч); – А ти свиснеш, як Соловей-Розбійник? – питаю вже я. – Ще дужче. Як сто або десять розбійників! – Свистимо, аж горобці хуркають з дерев (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- хуркати — -ає, недок. Те саме, що хурчати. Великий тлумачний словник сучасної мови