хурія

ХУ́РІЯ, ї, ж.

1. Те саме, що хуртови́на 1.

Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою (Сл. Б. Грінченка);

На дворі хвижа та хурія (Номис);

Вони теж ледь не загинули в. ту хурію, з кубел своїх повилазили, матір кликали. Я і їх горілкою повідтирав. (Ю. Мушкетик).

2. Сварка, бійка.

Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, ще й барана веде, то певно якусь хурію підійме (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурія — див. заметіль; сварка Словник синонімів Вусика
  2. хурія — -ї, хуря, -і, ж., заст. 1》 Хурделиця. 2》 Лайка та бійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хурія — Хурія, -рії ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Словник української мови Грінченка