ху-ху
ХУ-ХУ́, виг.
Підсил. до ху.
– Ху-ху!.. – сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували “дурні думки”, ніж орання (М. Коцюбинський);
– Ху-ху! – оддувається той. Худий сам, блідий... – Вигружали залізо сьогодні, – почав до того без сорочки. – Ще й тобі буде на завтра. Здорове пруття... (А. Тесленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ху-ху — ху-ху́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ху-ху — ХУ-ХУ́, виг. Підсил. до ху. — Ху-ху!..— сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111); — Ху-ху! — оддувається той. Словник української мови в 11 томах