1. Словник української мови в 11 томах

ху-ху

ХУ-ХУ́, виг. Підсил. до ху.

— Ху-ху!..— сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111);

— Ху-ху! — оддувається той. Худий сам, блідий…— Вигружали залізо сьогодні,— почав до того без сорочки.— Ще й тобі буде на завтра. Здорове пруття… (Тесл., З книги життя, 1949, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ху-ху — ху-ху́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ху-ху — ХУ-ХУ́, виг. Підсил. до ху. – Ху-ху!.. – сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували “дурні думки”, ніж орання (М. Коцюбинський); – Ху-ху! – оддувається той. Худий сам, блідий... Словник української мови у 20 томах