хівинці

ХІВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. хіви́нець, нця, ч.; хіви́нка, и, ж.).

Назва жителів Хівинського ханства, що існувало до 1920 р. і було населене узбеками, туркменами, казахами та каракалпаками.

На невеличкий транспорт, який вийшов з Оренбурга на два дні раніше основного, напали хівинці і, хоч охорона відбила напад, чимало возів пограбовано (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хівинці — -ів, мн. (одн. хівинець, -нця, ч.; хівинка, -и, ж.). Назва жителів Хівинського ханства, що існувало до 1920 р. та було населене узбеками, туркменами, казахами та каракалпаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хівинці — ХІВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. хіви́нець, нця, ч.; хіви́нка, и, ж.). Назва жителів Хівинського ханства, що існувало до 1920 р. і було населене узбеками, туркменами, казахами та каракалпаками. Словник української мови в 11 томах