хід

ХІД, хо́ду, ч.

1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі.

Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули – катма ходу... (Л. Глібов);

Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Л. Мартович);

Есмінець зменшив швидкість ходу (М. Трублаїні);

// Відстань, яку можна пройти за певний час.

Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди (І. Франко);

Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Григорій Тютюнник);

Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього (О. Гончар);

// Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь.

Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Н. Забіла);

Авто рушило пляжем .. Воно посувалося не швидко, .. проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Ю. Смолич);

Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (С. Чорнобривець).

2. заст., уроч. Похід, процесія.

Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (І. Франко).

3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода.

Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (І. Франко);

Він поцілував жінку й дітей і повільним, нетвердим ходом пішов далі гостинцем (І. Франко);

Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні (Л. Мартович);

Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя – все те навівало на паню Наталю спокій (М. Коцюбинський).

4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід.

Було ми ходимо малими по печерах тих, – запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний (Марко Вовчок);

Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч... А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу – підземні ходи. .. Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Ю. Смолич);

Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (О. Гончар);

// Лаз, прохід, виритий звірами, черв'яками в землі або черв'яками в дереві, плоді і т. ін.

Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки (В. Бичко);

Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи (з наук. літ.).

5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід.

Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський);

[Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (С. Васильченко);

Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав'ярні зупинив його: – То хід тільки для дівчат (Ю. Яновський);

// Частина приміщення, що служить для входу та виходу з нього.

То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом (Панас Мирний);

За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною – у хвіртку поза багажним склепом, і – на перон (А. Головко);

// Прохід, що з'єднує різні частини одного приміщення або сусідні будівлі.

Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло (Л. Смілянський);

// Шлях, дорога куди-небудь.

Молодиця з дівчинкою .. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати (Марко Вовчок).

6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі.

Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів (М. Коцюбинський);

Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті (В. Собко);

Хід подій; Хід бою;

Хід війни раз і назавжди змінився на нашу користь (Н. Тихий);

// Напрям, характер чого-небудь.

Михай зіщулився. Ві ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги (М. Чабанівський);

// Розвиток сюжету, дії художнього твору.

Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п'єса. За ходом дії герой там вигукує: “Русь іде!” – і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати (М. Рильський);

// Етап розв'язання задачі.

Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв'язав її (Г. Коцюба).

7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін.;

// Повний технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл.

Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі, – йому здалося, що домна співає (Ю. Яновський);

// Звуки, утворювані дією механізму.

8. перен. Певний спосіб, маневр, дія для досягнення чого-небудь.

[Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (О. Корнійчук);

Йому пропонували мир .. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Н. Рибак).

9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі.

Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами (Г. Коцюба);

Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову (І. Багмут);

Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Л. Смілянський).

10. Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів.

Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи (А. Головко);

Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз (М. Стельмах);

// Нижня ходова частина пристрою, який рухається за допомогою власного двигуна.

Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ (Г. Епік);

Повзуть задумано гармати на механічному ходу (В. Сосюра);

Рама обприскувача .. встановлена на двоколісному ході (з наук. літ.);

// Переміщення рухомої частини механізму від одного крайнього положення до іншого.

Хід поршня; Хід преса;

// Відстань, на яку ця частина переміщується.;

// розм. Нижня частина взуття; підошва.

Взуття на гумовому ходу.

11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь.

Як притоптаний з одного кінця черв'як болізно [болісно] в'ється, згинається – розправляється – нема йому далі ходу! .. Так Горпина крутилась коло свого темного лиха (Панас Мирний);

Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали (О. Довженко);

// перен. Можливість добитися чого-небудь у житті, діяльності тощо.

[Печариця:] А тут – поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Панас Мирний);

[Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе [зробить], поїдем до начальства. Я ходи знаю (І. Карпенко-Карий);

Щиро вітаючи се нове видавництво [“Жіночу бібліотеку”] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки (І. Франко).

12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої.

Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (з наук. літ.);

Січинський написав думу [“Думу про Нечая”], очевидно, під впливом М. В. Лисенка .. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (з наук. літ.).

(1) В (у) хо́ді чого – під час, у процесі чого-небудь.

Розгром німців під Москвою був початком корінного повороту в ході війни (з наук. літ.);

Брянський оцінював.., як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій (О. Гончар);

В ході шкільного навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (з наук. літ.);

(2) В ходу́ що – у вжитку, в обігу, поширене що-небудь.

– У них там [в Америці] теж ярмарки є? – поцікавився дід. – Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (О. Гончар);

Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати, бо зростають наші завдання (з публіц. літ.);

Да́ти хід див. дава́ти;

Нада́ва́ти / нада́ти хо́ду (в хо́ді) див. надава́ти²;

Прибавля́ти / приба́вити ходи́ (хо́ду, кро́ку) див. прибавля́ти;

Приско́рювати / приско́рити крок (кро́ки, рідше кро́ку, хо́ду, рідше ходи́, хід) див. приско́рювати;

Прити́шити хід див. прити́шувати;

Сти́шувати / сти́шити хід див. сти́шувати.

○ (3) Норма́льним (звича́йним) хо́дом, у знач. присл. – нормально, звичайно.

Я думав, що справа піде нормальним ходом (М. Драгоманов).

(4) Полони́нський хід – супроводжуване піснями та обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні.

Починається праця на гірських пасовищах весняним полонинським ходом, який і в минулому відзначався святково (з наук. літ.);

На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує (М. Коцюбинський);

(5) Робо́чий хід – корисна робота механізму або його частини.

Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух, а сошник утворює садильну щілину (з наук. літ.);

(6) Тим же хо́дом – Як колись і до того.

Параска журилась тим же ходом, що спершу (Ганна Барвінок);

(7) Фі́нський хід, спорт. – особливий вид ходи на лижах, коли лижник відштовхується обома палицями відразу, тримаючись руками за них на рівні пахв;

(8) Хід годи́нника – зміна поправки за зазначений інтервал часу, поділена на величину цього інтервалу;

(9) Хід молото́чка – відстань, яку проходить молоточок від свого вихідного положення до струн;

(10) Хід рече́й (спра́ви, справ і т. ін.)розвиток, подій, явищ.

Юрка допитували третім. Хід справи від самого початку її виникнення склався так, що він ішов третім, останнім (П. Дорошко);

(11) Холости́й (ма́рний) хід – робота механізму або його частини без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії;

(12) Хре́сний хід – процесія з хрестами, корогвами, іконами.

Монастир, за традиціями ігумені.., вирушає хресним ходом до криниці (І. Микитенко);

Колись цілою вулицею .. раз на рік пароходили хресні ходи (І. Багряний);

Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби .. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої врочистості (О. Довженко);

(13) Чо́рний хід – прохід у будівлі, признач. перев. для господарських потреб.

Біля дверей чорного ходу сріблястим голоском залився дзвоник, скликаючи вихованців на обід (С. Добровольський);

Чорним ходом з двору ми потрапили на сходи (Л. Смілянський);

Він уже хотів одімкнути двері, але передумав і взяв Романа за руку: – Ні, краще ходімо сюди. Чорним ходом випущу... (А. Головко).

△ (14) Ковзаня́рський хід спорт. – пересування на лижах способом, що нагадує рухи ковзаняра.

Було прийнято рішення розділити лижні перегони на два окремі стилі. При перегонах класичним стилем ковзанярський хід заборонений, а при перегонах вільним стилем замість лижні траса прокладається у вигляді широкої смуги трамбованого снігу, зручної для ковзанярського ходу (з наук.-попул. літ.);

Нормативи пересування на лижах включають поперемінний двокроковий хід, одночасний безкроковий та двокроковий ходи, ковзанярський хід без палиць (з навч. літ.);

(15) Мали́й хід мор. – уповільнений хід судна (уживається часто як команда).

[Гайдай (читає сигнал):] Міноносцю “Стремительному” стати на правий фланг... Малий хід... (О. Корнійчук);

(16) Хід (хо́ди) сполу́чення – рів (рови), який (які) з'єднує (з'єднують) земляні укріплення.

День у день севастопольці разом з матросами й солдатами будували в горах і на рівнині військові укріплення, .. прокладали глибокі ходи сполучення (В. Кучер);

Два ходи сполучення, викопані вглиб майже на повний людський зріст, давали можливість вийти з нього [бліндажа] і на правий, і на лівий бік широкої вулиці (С. Голованівський).

◇ [Всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи <[Всі] ви́ходи і вхо́ди> див. вхід;

Дава́ти / да́ти за́дній хід див. дава́ти;

Дава́ти / да́ти хо́ду див. дава́ти;

(17) З хо́ду:

а) рухаючись, без зупинки.

А Роман Петрович просто з ходу, не зупиняючись, закропився перцівкою і .. вискочив у протилежні перонові двері (В. Козаченко);

б) відразу, тут же, не задумуючись і не обмірковуючи.

Катерина з ходу почала кричати про дітей, про землянку, про ліс (Л. Первомайський);

– Ви давно встигли заїстися з ним? – Як побачились, так і заїлись, – з ходу, можна сказати (М. Стельмах);

Угринець не сподівався чути від Терентія такого хитромудрого запитання і з ходу не відповів (В. Поліщук);

// без попередньої підготовки.

З ходу ведуть [фашисти] вогонь, стріляють, не цілячись (О. Гончар);

Наші війська стримували ворога, який хотів з ходу перестрибнути на лівий берег Дніпра (В. Минко);

Іти́ / піти́ в хід див. іти́;

Лови́ти на ходу́ див. лови́ти;

(18) На по́вний хід – дуже інтенсивно, з максимальним напруженням, навантаженням.

– Ну, так, я теж писав вірші на повний хід. Приємний відпочинок (Ю. Яновський);

Прийшла весна. На повний хід ідуть роботи в рільничій бригаді (з газ.);

Людина-“маса” прагне за будь-яку ціну запустити державну машину на повний хід, щоб придушувати творчу меншість, яка їй, людині-“масі”, заважає повсюдно, в усіх сферах життя (з наук. літ.);

(19) На по́вному (по́внім) ходу́ <�По́вним хо́дом>:

а) на великій швидкості.

На повному ходу нас обганяє невеличкий, меткий всюдихід “газик” з червоним хрестом (В. Дарда);

На ротному одежа затлілась, а він: “За мною, товариші!” і на повнім ходу з вогню та під насип, а ми всією командою за ним (О. Гончар);

Поїзд уже йшов повним ходом (Іван Ле);

// дуже швидко.

[Вася:] Одягайся ж скоріше, бо не встигнеш. [Іван:] Я зараз. Повним ходом (І. Микитенко);

б) дуже інтенсивно, з максимальним навантаженням, напруженням або на всю силу, потужність.

Вона вже працювала на повному ходу, не маючи змоги ні на мить лишатися бездіяльною (В. Собко);

Переправа йшла повним ходом, на міст ломилися машини й вози з пораненими бійцями (О. Сизоненко);

Зараз справа налагодилась, вантажі йдуть повним ходом (О. Гончар);

Повним ходом розгорнулося будівництво “Мар'їнського моря”, – так назвали хлібороби нову водойму, яка споруджується в сухій балці річки Осика (із журн.);

в) добре налагоджений, організований.

Там, дома, довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотину, хату, садок, сусідів – словом, усе (Г. Хоткевич);

(20) На ходу́:

а) не відриваючись від якоїсь справи, одночасно з іншими діями; попутно.

Її захоплено на вулиці, де вона, випнувши перед себе кужіль, на ходу виводила вовняну нитку та щось бубоніла до себе (М. Коцюбинський);

На ходу збирає [Кошова] капустяне коріння (торік тут був колгоспний огород [город]), наказує запалити купи торішнього на межі бур'яну (Остап Вишня);

// під час руху.

Мабуть, ми їхали знов без дороги, бо мене хитало, як в колисці, об колеса шарудів бур'ян, і коняка часто зупинялась, десь хапаючи на ходу траву (В. Винниченко);

Офіцери пробігали вперед, на ходу поправляючи пілотки (О. Гончар);

б) відразу, дуже швидко і без особливих зусиль.

[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці – розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу (З. Мороз);

в) завжди в дії або готовий до дії.

Хай вантажна стріла труду Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу будуть (Л. Забашта);

Бригада слюсарів .. стежить за тим, щоб електротокарне господарство завжди було “на ходу” (з газ.);

Випущений 1918 року “Шевроле”, крім того, що є оригіналом до останнього гвинтика, ще й на ходу. Їздить, та ще й як! (з газ.);

На ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти) див. рва́ти;

(21) На холосто́му ходу́ – без потрібних, необхідних результатів, без бажаних наслідків; безрезультатно.

– На холостому ходу працюємо! – Тобто як? – А так, Митричу, поту багато, а толку мало (П. Панч);

Не дава́ти / не да́ти хо́ду див. дава́ти;

Піддава́ти / підда́ти хо́ду див. піддава́ти;

Працюва́ти на холосто́му ходу́ див. працюва́ти;

Пуска́ти / пусти́ти в хід див. пуска́ти;

(22) Свої́м хо́дом:

а) пішки або з участю живої сили.

Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трохи (П. Кочура);

Почувши, що десь на Тихому океані є гуляща земля, і пригадавши деякі мандри за молодих літ, запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня й мовчки рушив на Схід “своїм ходом” у супроводі жінки Харитини й собаки Султана (О. Довженко);

б) за допомогою дії свого механізму, мотора (про машину).

Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (О. Довженко);

“Експонати” [автомобільної виставки] з'їхались сюди з усієї України своїм ходом (з газ.);

(23) Слимако́вим хо́дом – дуже повільно.

Слимаковим ходом поступав відділ наперед, – уже Бурунда почав нетерпитися [нетерпеливитися] (І. Франко);

Жаль, що у нас чомусь усе мусить іти таким тихим слимаковим ходом (Леся Українка);

(24) У ходу́ у кого – широко використовуватися, часто застосовуватися і т. ін.

Людський товар у них [американців] здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (О. Гончар);

В ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати (з газ.);

(25) Хід коне́м – дії або прийом, спрямовані на досягнення якоїсь мети без конфронтації, конфліктних ситуацій.

[Вадим:] Як по прямій не можна вже ні кроку, нанось удар зигзагом, з тилу, з боку! Є хід конем! (О. Левада);

– Льоня Шляхтич – це був твій хід конем. Ну, не вийшло. Нічого страшного (П. Загребельний);

Продавець Мокій .. зробив такий хід конем: спакувавши залежані товари в ящики, він виїхав з ними вранці до лісу, а під вечір, буцімто з бази, приїхав з ними до крамниці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хід — 1. Хресний хід, а не хода Іменники хід і хода збігаються у значенні “процес ходіння, ходьба; рух уперед”. Швидкий хід (швидка хода). Поступальний хід (поступальна хода). За “Словником труднощів української мови”, тільки хід вживається у значеннях:... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. хід — хід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. хід — (прудкий) рух, хода, крок; ФР. ходьба <н. година ходу>, (поїзда) швидкість, (колони) похід, процесія, марш, (підземний) коридор, прохід, тунель, хідник, (парадний) вхід, (розмов) П. перебіг, процес, (думок) напрям, характер, (мотора) дія, п!... Словник синонімів Караванського
  4. хід — [х'ід] ходу, м. (на) хоуду, мн. ходие/ходи, ход'іў/хоудіў два ходие Орфоепічний словник української мови
  5. хід — 1. хода (жіноч. р.) 2. перебіг, розвиток Словник чужослів Павло Штепа
  6. хід — Вид структурно нестійкої частини форми, характерний для розробок, вступів, побічних тем, відзначаючись структурною дрібністю, секвенціями, униканням каденцій. Словник-довідник музичних термінів
  7. хід — ходу, ч. 1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Давати задній хід — а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б) (перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хід — дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло?... Фразеологічний словник української мови
  9. хід — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Словник синонімів української мови
  10. хід — Хід, хо́ду, на ходу́; хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. хід — ХІД, хо́ду, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… (Гл., Вибр., 1957, 34); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  12. хід — Хід, хо́ду м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Словник української мови Грінченка