хід
ХІД, хо́ду, ч.
1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі.
Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… (Гл., Вибр., 1957, 34);
Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв., 1954, 189);
Есмінець зменшив швидкість ходу (Трубл., Шхуна.., 1940, 261);
// Відстань, яку можна пройти за певний час.
Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди (Фр., XIII, 1954, 330);
Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Тют., Вир, 1964, 287);
Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього (Гончар, III, 1959, 399);
// Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь.
Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Забіла, Одна сім’я, 1950, 52);
Авто рушило пляжем.. Воно посувалося не швидко, ..проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Смолич, І, 1958, 101);
Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).
♦ Дава́ти (да́ти) за́дній хід див. за́дній;
Дава́ти (да́ти) хід — приводити в рух.
Шумейко дав хід, і паровоз обережно рушив уперед (Смолич, І, 1947, 298);
Дава́ти (да́ти) хо́ду — поспіхом, швидко тікати або йти звідки-небудь.
Чого ж ти нас кидаєш? куди ти так швидко ходу даєш, та й не озирнешся на нас (Барв., Опов.., 1902, 208);
За́днім хо́дом — задньою частиною, задом уперед.
На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Автомоб., 1957, 278);
З хо́ду:
а) у русі, не зупиняючись.
Підводи гуркотіли і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж (Гончар, III, 1959, 47);
Він вискакує з хати і.. горошинкою викочується на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок (Стельмах, І, 1962, 215);
б) зразу, тут же.
Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 139);
— Нам, партизанам, дуже хотілося б знати, чи ви будете форсувати Дніпро з ходу, чи… ну як би сказати? Чи ви зазимуєте? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88);
— А Кульницький — це в’юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію або приноровлюється до них, як вигідніше йому (Стельмах, II, 1962, 214);
І хо́ду — швидко, бігом почати тікати, йти звідкись.
Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент — і ходу (Ю. Янов., І, 1954, 56);
[Сергій:] Дядю, милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу, чарочку (Корн., II, 1955, 27);
Мали́й хід див. мали́й;
На по́вному (по́внім) ходу́ див. по́вний;
На ходу́:
а) під час руху.
Не доїжджаючи до своєї станції, Яшко на ходу виплигнув і довго дивився вслід на червону крапку ліхтаря на задньому вагоні (Головко, І, 1957, 172);
б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись.
Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи (Мирний, І, 1954, 265);
За ним ішов чоловік з фотоапаратом, на ходу щось записуючи у блокнот (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 6);
в) не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно.
А робив [Грицько], як той віл, цілий день.. навіть мало що їв та й то все на ходу (Мирний, І, 1949, 174);
г) зразу, дужо швидко.
[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу… (Мороз, П’єси, 1959, 305);
— А може, це не Щербини були, а хтось із тих, які живуть у моєму лісі? Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї (Стельмах, І, 1962, 91);
З одного ската виходило по дві круглі, оригінальної форми посудини, а коли яка протікала, то її тут, на ходу, й вулканізували (Гончар, Тронка, 1963, 26);
д) у дії.
Хай вантажна стріла труду Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу Будуть в буряні й темні ночі (Забашта, Нові береги, 1950, 20);
Бригада слюсарів.. стежить за тим, щоб електрокарне господарство завжди було «на ходу» (Веч. Київ, 12.II 1970, 1);
На ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти) див. підме́тка;
Піддава́ти (підда́ти) хо́ду — швидше йти чи втікати звідки-небудь.
— Куди ти? Гунцвот! — тупа ногою пан.— Назад!..— Гусій тільки піддає ходу. Стоїть пан хвилину і дивиться в пустку (Коцюб., II, 1955, 58);
— Чуєте: клацають [німці чобітьми]. — Я не чую… Де? — За спиною.— Хай собі клацають,— сказала, озирнувшись, Іллєвська, проте піддала ходу (Гончар, IV, 1960, 52);
По́вний хід див. по́вний;
Прити́шити хід див. прити́шувати;
Свої́м хо́дом:
а) те саме, що пі́шки.
— Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трішки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 446);
б) за допомогою роботи механізму, мотора (про машину).
Всі дивляться в поле. Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (Довж., І, 1958, 79);
Сти́шувати (сти́шити) хід див. сти́шувати.
2. заст., уроч. Похід, процесія.
Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (Фр., XII, 1953, 366);
Гордість і схвалення викликав урочистий хід ударних бригад, нагороджених червоними вимпелами, емблемами, відзнаками (Свята.. Рад. Укр., 1971, 11).
Полони́нський хід — супроводжуване піснями та обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні.
Починається праця на гірських пасовищах весняним полонинським ходом, який і в минулому відзначався святково (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 45);
На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує (Коцюб., II, 1955, 320);
Хре́сний хід — процесія з хрестами, корогвами, іконами.
Монастир, за традиціями ігумені.., вирушає хресним ходом до криниці (Мик., II, 1957, 291);
Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби.. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої врочистості (Довж., І, 1958, 43).
3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода.
Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (Фр., II, 1950, 18);
Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні (Март., Тв., 1954, 234);
Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя — все те навівало на паню Наталю спокій (Коцюб., II, 1955, 164).
Фі́нський хід див. фі́нський.
4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід.
Було ми ходимо малими по печерах тих,— запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний (Вовчок, І, 1955, 180);
Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч… А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу — підземні ходи. ..Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Смолич, II, 1958, 51);
Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (Гончар, II, 1959, 231);
// Лаз, прохід, виритий звірами, черв’яками в землі або черв’яками в дереві, плоді і т. ін.
Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки (Бичко, Вогнище, 1959, 242);
Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи (Хлібороб Укр., 7, 1966, 31).
Хід (хо́ди) сполу́чення див. сполу́чення.
♦ Зна́ти всі хо́ди [й ви́ходи] — те саме, що Зна́ти всі вхо́ди й вихо́ди ( див. вхід).
Важкою буде дорога на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з Сиваша (Гончар, II, 1959, 401).
5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід.
Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403);
[Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (Вас., III, 1960, 232);
Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав’ярні зупинив його: — То хід тільки для дівчат (Ю. Янов., II, 1958, 86);
// Частина приміщення, що служить для входу та виходу з нього.
То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом (Мирний, III, 1954, 261);
За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною — у хвіртку поза багажним склепом, і — на перон (Головко, II, 1957, 528);
// Прохід, що з’єднує різні частини одного приміщення або сусідні будівлі.
Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло (Сміл., Сашко, 1954, 125);
// Шлях, дорога куди-небудь.
Молодиця з дівчинкою.. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367).
Чо́рний хід див. чо́рний.
6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі.
Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів (Коцюб., II, 1955, 295);
Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті (Собко, Нам спокій.., 1959, 113);
Хід подій; Хід бою;
// Напрям, характер чого-небудь.
В теоретичному відношенні вони [комуністи] мають перед рештою маси пролетаріату ту перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати пролетарського руху (Комун., маніф., 1963, 43);
Михай зіщулився. Він ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 512);
// Розвиток сюжету, дії художнього твору.
Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п’єса. За ходом дії герой там вигукує: «Русь іде!» — і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати (Рильський, IX, 1962, 12);
// Етап розв’язання задачі.
Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв’язав її (Коцюба, Нові береги, 1959, 272).
♦ В (у) хо́ді чого — під час, у процесі чого-небудь.
Розгром німців під Москвою був початком корінного повороту в ході війни (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 19);
Брянський оцінював.., як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій (Гончар, IIІ, 1959, 52);
В ході шкільного навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (Рад. психол. наука.., 1958, 191);
Хід рече́й (спра́ви, справ і т. ін.) — розвиток, протікання, проходження подій, явищ.
Юрка допитували третім. Хід справи від самого початку її виникнення склався так, що він ішов третім, останнім (Дор., Не повтори.., 1968, 40);
Кожна ж людська думка — предметна, бо, як говорив В. І. Ленін, хід ідей визначається ходом речей (Рад. літ-во, 8, 1965, 12).
7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін.;
// Повний технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл.
Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі,— йому здалося, що домна співає (Ю. Янов., II, 1954, 111);
// Звуки, утворювані дією механізму.
♦ В ходу́ що — у вжитку, в обігу, поширене що-небудь.
— У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід.— Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31);
Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати, бо зростають наші завдання (Ком. Укр., 12, 1969, 74);
Іти́ (піти́) в хід — починати широко застосовуватися, використовуватися.
Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Збан., Сеспель, 1961, 110);
Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка, всі види переконувань у неповторний цей великий час самовизначення (Довж., І, 1958, 46);
Мололи в себе вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які валялись десь на огородах та попід хатами (Хижняк, Тамара, 1959, 41);
На по́вний хід див. по́вний;
На холосто́му ходу́; На холости́х хода́х; Холости́м хо́дом:
а) без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії, роботи.
Все робилося послідовно і методично. Спершу апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну. Далі апарат, що працював холостим ходом, припасовували на тварині, а в жолоб перед її носом сипали щось смачненьке (Вол., Місячно срібло, 1961, 264);
— Коли набираєш грунт на ніж [бульдозера], прислухайся до роботи двигуна. Як тільки відчуєш, що він починає втрачати потужність,— годі. Надолужуй на іншому: коли повертаєшся на робоче місце, переключай на максимальну швидкість. Хочеш час зекономити, то саме тут і економ, на цих холостих ходах… (Гончар, Тронка, 1963, 267);
б) без належних результатів, бажаних наслідків; безрезультатно.
— На холостому ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу, поту багато, а толку мало (Панч, II, 1956, 72);
Коли, скажімо, якесь підприємство не виконує плану або випускає недоброякісну продукцію, то це значить, що вся партійна робота на цьому підприємстві йде на холостому ходу (Ком. Укр., 6, 1960, 42);
Норма́льним (звича́йним) хо́дом — нормально, звичайно.
Я думав, що справа піде нормальним ходом (Драг., II, 1970, 507);
По́вним хо́дом див. по́вний;
Пуска́ти (пусти́ти) в хід — починати застосовувати, використовувати що-небудь.
Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (Гончар, III, 1959, 451);
— Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132);
Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);
Робо́чий хід — корисна робота механізму або його частини.
Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух, а сошник утворює садильну щілину (Колг. енц., II, 1956, 430);
Холости́й хід — робота механізму або його частини без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії.
8. перен. Певний прийом, маневр, дія для досягнення чого-небудь.
[Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (Корн., II, 1955, 45);
Йому пропонували мир.. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Рибак, Час.., 1960, 493).
9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі.
Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами (Коцюба, Нові береги, 1959, 433);
Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122);
Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Сміл., Сашко, 1957, 112).
♦ Хід коне́м див. кінь.
10. Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів.
Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи (Головко, II, 1957, 37);
Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз (Стельмах, І, 1962, 409);
// Нижня ходова частина пристрою, який рухається за допомогою власного двигуна.
Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ (Епік, Тв., 1958, 350);
Повзуть задумано гармати на механічному ходу (Сос., II, 1958, 442);
Рама обприскувача.. встановлена на двоколісному ході (Механ. і електриф.., 1953, 117);
// Переміщення рухомої частині механізму від одного крайнього положення до іншого. Хід поршня; Хід преса;
// Відстань, на яку ця частина переміщується;
// розм. Нижня частина взуття; підошва.
Взуття на гумовому ходу.
11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь.
Як притоптаний з одного кінця черв’як болізно [болісно] в’ється, згинається — розправляється — нема йому далі ходу!..Так Горпина крутилась коло свого темного лиха (Мирний, І, 1954, 286);
Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали (Довж., І, 1958, 355);
// перен. Можливість добитися чого-небудь у житті, діяльності тощо.
[Печариця:] А тут — поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Мирний, V, 1955, 146);
[Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (К.-Карий, II, 1960, 326);
Щиро вітаючи се нове видавництво [«Жіночу бібліотеку»] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки (Фр., XVI, 1955, 191).
♦ Дава́ти (да́ти) хід чому — направляти в належне місце для розгляду, виконання (справу, клопотання тощо); сприяти здійсненню чого-небудь.
— Листи я прочитав. Коли вашій справі буде дано вірний хід, ви неодмінно виграєте її (Стельмах, Хліб.., 1959, 417);
Не дава́ти (не да́ти) хо́ду кому: а) не пускати кого-небудь кудись.
Піткнувсь було [писар], так йому і чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали (Кв.-Осн., II,1956, 218);
б) не давати можливості кому-небудь виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь кому-небудь на перешкоді.
— Біда! — посміхнувся Остап.— Не дають нам ходу, дядьку Мусію. Забивають (Головко, II, 1957, 576);
в) надокучати чим-небудь комусь.
[Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Мороз, П’єси, 1959, 7).
12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої.
Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (Мист., 2, 1965, 13);
Січинський написав думу [«Думу про Нечая»], очевидно, під впливом М. В. Лисенка.. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 65).
Значення в інших словниках
- хід — 1. Хресний хід, а не хода Іменники хід і хода збігаються у значенні “процес ходіння, ходьба; рух уперед”. Швидкий хід (швидка хода). Поступальний хід (поступальна хода). За “Словником труднощів української мови”, тільки хід вживається у значеннях:... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- хід — хід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хід — (прудкий) рух, хода, крок; ФР. ходьба <н. година ходу>, (поїзда) швидкість, (колони) похід, процесія, марш, (підземний) коридор, прохід, тунель, хідник, (парадний) вхід, (розмов) П. перебіг, процес, (думок) напрям, характер, (мотора) дія, п!... Словник синонімів Караванського
- хід — [х'ід] ходу, м. (на) хоуду, мн. ходие/ходи, ход'іў/хоудіў два ходие Орфоепічний словник української мови
- хід — 1. хода (жіноч. р.) 2. перебіг, розвиток Словник чужослів Павло Штепа
- хід — Вид структурно нестійкої частини форми, характерний для розробок, вступів, побічних тем, відзначаючись структурною дрібністю, секвенціями, униканням каденцій. Словник-довідник музичних термінів
- хід — ХІД, хо́ду, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули – катма ходу... (Л. Глібов); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Л. Словник української мови у 20 томах
- хід — ходу, ч. 1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Давати задній хід — а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б) (перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хід — дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло?... Фразеологічний словник української мови
- хід — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Словник синонімів української мови
- хід — Хід, хо́ду, на ходу́; хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хід — Хід, хо́ду м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Словник української мови Грінченка