хід

ХІД, хо́ду, ч.

1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі.

Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… (Гл., Вибр., 1957, 34);

Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв., 1954, 189);

Есмінець зменшив швидкість ходу (Трубл., Шхуна.., 1940, 261);

// Відстань, яку можна пройти за певний час.

Любить він [гуцул], мов той орел, самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи півднини ходу До найближчого бува сусіди (Фр., XIII, 1954, 330);

Він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Тют., Вир, 1964, 287);

Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз перебуває за кілька хвилин ходу від нього (Гончар, III, 1959, 399);

// Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь.

Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Забіла, Одна сім’я, 1950, 52);

Авто рушило пляжем.. Воно посувалося не швидко, ..проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Смолич, І, 1958, 101);

Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18).

♦ Дава́ти (да́ти) за́дній хід див. за́дній;

Дава́ти (да́ти) хід — приводити в рух.

Шумейко дав хід, і паровоз обережно рушив уперед (Смолич, І, 1947, 298);

Дава́ти (да́ти) хо́ду — поспіхом, швидко тікати або йти звідки-небудь.

Чого ж ти нас кидаєш? куди ти так швидко ходу даєш, та й не озирнешся на нас (Барв., Опов.., 1902, 208);

За́днім хо́дом — задньою частиною, задом уперед.

На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Автомоб., 1957, 278);

З хо́ду:

а) у русі, не зупиняючись.

Підводи гуркотіли і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж (Гончар, III, 1959, 47);

Він вискакує з хати і.. горошинкою викочується на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок (Стельмах, І, 1962, 215);

б) зразу, тут же.

Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 139);

— Нам, партизанам, дуже хотілося б знати, чи ви будете форсувати Дніпро з ходу, чи… ну як би сказати? Чи ви зазимуєте? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88);

— А Кульницький — це в’юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію або приноровлюється до них, як вигідніше йому (Стельмах, II, 1962, 214);

І хо́ду — швидко, бігом почати тікати, йти звідкись.

Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент — і ходу (Ю. Янов., І, 1954, 56);

[Сергій:] Дядю, милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу, чарочку (Корн., II, 1955, 27);

Мали́й хід див. мали́й;

На по́вному (по́внім) ходу́ див. по́вний;

На ходу́:

а) під час руху.

Не доїжджаючи до своєї станції, Яшко на ходу виплигнув і довго дивився вслід на червону крапку ліхтаря на задньому вагоні (Головко, І, 1957, 172);

б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись.

Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи (Мирний, І, 1954, 265);

За ним ішов чоловік з фотоапаратом, на ходу щось записуючи у блокнот (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 6);

в) не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно.

А робив [Грицько], як той віл, цілий день.. навіть мало що їв та й то все на ходу (Мирний, І, 1949, 174);

г) зразу, дужо швидко.

[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу… (Мороз, П’єси, 1959, 305);

— А може, це не Щербини були, а хтось із тих, які живуть у моєму лісі? Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї (Стельмах, І, 1962, 91);

З одного ската виходило по дві круглі, оригінальної форми посудини, а коли яка протікала, то її тут, на ходу, й вулканізували (Гончар, Тронка, 1963, 26);

д) у дії.

Хай вантажна стріла труду Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу Будуть в буряні й темні ночі (Забашта, Нові береги, 1950, 20);

Бригада слюсарів.. стежить за тим, щоб електрокарне господарство завжди було «на ходу» (Веч. Київ, 12.II 1970, 1);

На ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти) див. підме́тка;

Піддава́ти (підда́ти) хо́ду — швидше йти чи втікати звідки-небудь.

— Куди ти? Гунцвот! — тупа ногою пан.— Назад!..— Гусій тільки піддає ходу. Стоїть пан хвилину і дивиться в пустку (Коцюб., II, 1955, 58);

— Чуєте: клацають [німці чобітьми]. — Я не чую… Де? — За спиною.— Хай собі клацають,— сказала, озирнувшись, Іллєвська, проте піддала ходу (Гончар, IV, 1960, 52);

По́вний хід див. по́вний;

Прити́шити хід див. прити́шувати;

Свої́м хо́дом:

а) те саме, що пі́шки.

— Мені нічогісінько не потрібно, я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трішки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 446);

б) за допомогою роботи механізму, мотора (про машину).

Всі дивляться в поле. Чутка пішла, що з станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі ні коней, ні меж (Довж., І, 1958, 79);

Сти́шувати (сти́шити) хід див. сти́шувати.

2. заст., уроч. Похід, процесія.

Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (Фр., XII, 1953, 366);

Гордість і схвалення викликав урочистий хід ударних бригад, нагороджених червоними вимпелами, емблемами, відзнаками (Свята.. Рад. Укр., 1971, 11).

Полони́нський хід — супроводжуване піснями та обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні.

Починається праця на гірських пасовищах весняним полонинським ходом, який і в минулому відзначався святково (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 45);

На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він серцем чує (Коцюб., II, 1955, 320);

Хре́сний хід — процесія з хрестами, корогвами, іконами.

Монастир, за традиціями ігумені.., вирушає хресним ходом до криниці (Мик., II, 1957, 291);

Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби.. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої врочистості (Довж., І, 1958, 43).

3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити; хода.

Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (Фр., II, 1950, 18);

Підслухала, як один панич глузував з її товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей хід присвоїла собі й до сьогодні (Март., Тв., 1954, 234);

Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне обличчя — все те навівало на паню Наталю спокій (Коцюб., II, 1955, 164).

Фі́нський хід див. фі́нський.

4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь; прохід.

Було ми ходимо малими по печерах тих,— запалимо віти соснові та й ходимо; а хід узенький та низький і дуже трудний (Вовчок, І, 1955, 180);

Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч… А на всі боки, до церкви, до річки, до лісу — підземні ходи. ..Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Смолич, II, 1958, 51);

Там, на хуторах, у відгороджених глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (Гончар, II, 1959, 231);

// Лаз, прохід, виритий звірами, черв’яками в землі або черв’яками в дереві, плоді і т. ін.

Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали шашелеві ходи, Кругами сходили суки (Бичко, Вогнище, 1959, 242);

Личинки трача утворюють під шкірочкою перших плодів звивисті ходи (Хлібороб Укр., 7, 1966, 31).

Хід (хо́ди) сполу́чення див. сполу́чення.

♦ Зна́ти всі хо́ди [й ви́ходи] — те саме, що Зна́ти всі вхо́ди й вихо́ди ( див. вхід).

Важкою буде дорога на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з Сиваша (Гончар, II, 1959, 401).

5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід.

Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (Коцюб., III, 1956, 403);

[Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас? [Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам, звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (Вас., III, 1960, 232);

Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн кав’ярні зупинив його: — То хід тільки для дівчат (Ю. Янов., II, 1958, 86);

// Частина приміщення, що служить для входу та виходу з нього.

То все було на бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом (Мирний, III, 1954, 261);

За яких-небудь чверть години був [Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти. Обійшов стороною — у хвіртку поза багажним склепом, і — на перон (Головко, II, 1957, 528);

// Прохід, що з’єднує різні частини одного приміщення або сусідні будівлі.

Що далі ми йшли підвальними ходами, то більше дивувався дядя Михайло (Сміл., Сашко, 1954, 125);

// Шлях, дорога куди-небудь.

Молодиця з дівчинкою.. знайомими гайовими ходами і стежками доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367).

Чо́рний хід див. чо́рний.

6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі.

Тихо, з очима, покритими мрійним туманом, він говорив їй про хід вечорів (Коцюб., II, 1955, 295);

Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і собою, і ходом роботи на шахті (Собко, Нам спокій.., 1959, 113);

Хід подій; Хід бою;

// Напрям, характер чого-небудь.

В теоретичному відношенні вони [комуністи] мають перед рештою маси пролетаріату ту перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати пролетарського руху (Комун., маніф., 1963, 43);

Михай зіщулився. Він ще не може зрозуміти хід думок хитрого слуги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 512);

// Розвиток сюжету, дії художнього твору.

Йшла в театрі одного словацького міста якась історична п’єса. За ходом дії герой там вигукує: «Русь іде!» — і от, почувши це речення, всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати (Рильський, IX, 1962, 12);

// Етап розв’язання задачі.

Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись у ходах, він тепер розв’язав її (Коцюба, Нові береги, 1959, 272).

♦ В (у) хо́ді чого — під час, у процесі чого-небудь.

Розгром німців під Москвою був початком корінного повороту в ході війни (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 19);

Брянський оцінював.., як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій (Гончар, IIІ, 1959, 52);

В ході шкільного навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (Рад. психол. наука.., 1958, 191);

Хід рече́й (спра́ви, справ і т. ін.) — розвиток, протікання, проходження подій, явищ.

Юрка допитували третім. Хід справи від самого початку її виникнення склався так, що він ішов третім, останнім (Дор., Не повтори.., 1968, 40);

Кожна ж людська думка — предметна, бо, як говорив В. І. Ленін, хід ідей визначається ходом речей (Рад. літ-во, 8, 1965, 12).

7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом і т. ін.;

// Повний технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл.

Григорію Сидоровичу не треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід печі,— йому здалося, що домна співає (Ю. Янов., II, 1954, 111);

// Звуки, утворювані дією механізму.

♦ В ходу́ що — у вжитку, в обігу, поширене що-небудь.

— У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід.— Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31);

Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати, бо зростають наші завдання (Ком. Укр., 12, 1969, 74);

Іти́ (піти́) в хід — починати широко застосовуватися, використовуватися.

Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Збан., Сеспель, 1961, 110);

Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка, всі види переконувань у неповторний цей великий час самовизначення (Довж., І, 1958, 46);

Мололи в себе вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які валялись десь на огородах та попід хатами (Хижняк, Тамара, 1959, 41);

На по́вний хід див. по́вний;

На холосто́му ходу́; На холости́х хода́х; Холости́м хо́дом:

а) без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії, роботи.

Все робилося послідовно і методично. Спершу апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну. Далі апарат, що працював холостим ходом, припасовували на тварині, а в жолоб перед її носом сипали щось смачненьке (Вол., Місячно срібло, 1961, 264);

— Коли набираєш грунт на ніж [бульдозера], прислухайся до роботи двигуна. Як тільки відчуєш, що він починає втрачати потужність,— годі. Надолужуй на іншому: коли повертаєшся на робоче місце, переключай на максимальну швидкість. Хочеш час зекономити, то саме тут і економ, на цих холостих ходах… (Гончар, Тронка, 1963, 267);

б) без належних результатів, бажаних наслідків; безрезультатно.

— На холостому ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу, поту багато, а толку мало (Панч, II, 1956, 72);

Коли, скажімо, якесь підприємство не виконує плану або випускає недоброякісну продукцію, то це значить, що вся партійна робота на цьому підприємстві йде на холостому ходу (Ком. Укр., 6, 1960, 42);

Норма́льним (звича́йним) хо́дом — нормально, звичайно.

Я думав, що справа піде нормальним ходом (Драг., II, 1970, 507);

По́вним хо́дом див. по́вний;

Пуска́ти (пусти́ти) в хід — починати застосовувати, використовувати що-небудь.

Протягом години мінометникам кілька разів доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (Гончар, III, 1959, 451);

— Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132);

Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);

Робо́чий хід — корисна робота механізму або його частини.

Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух, а сошник утворює садильну щілину (Колг. енц., II, 1956, 430);

Холости́й хід — робота механізму або його частини без будь-якого навантаження, без корисної виробничої дії.

8. перен. Певний прийом, маневр, дія для досягнення чого-небудь.

[Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (Корн., II, 1955, 45);

Йому пропонували мир.. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Рибак, Час.., 1960, 493).

9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій, шашковій і т. ін. грі.

Лагунський поставив кісточку, але гра розладналась, Лагунська уїдливо то пускала шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами (Коцюба, Нові береги, 1959, 433);

Помкапітана зробив хід конем і, хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122);

Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Сміл., Сашко, 1957, 112).

♦ Хід коне́м див. кінь.

10. Нижня ходова частина воза або інших транспортних засобів.

Весело цокотіли по добрій дорозі залізні ходи (Головко, II, 1957, 37);

Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз (Стельмах, І, 1962, 409);

// Нижня ходова частина пристрою, який рухається за допомогою власного двигуна.

Трактори здригнули важким залізним тілом, глибоко вдавили землю широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ (Епік, Тв., 1958, 350);

Повзуть задумано гармати на механічному ходу (Сос., II, 1958, 442);

Рама обприскувача.. встановлена на двоколісному ході (Механ. і електриф.., 1953, 117);

// Переміщення рухомої частині механізму від одного крайнього положення до іншого. Хід поршня; Хід преса;

// Відстань, на яку ця частина переміщується;

// розм. Нижня частина взуття; підошва.

Взуття на гумовому ходу.

11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь.

Як притоптаний з одного кінця черв’як болізно [болісно] в’ється, згинається — розправляється — нема йому далі ходу!..Так Горпина крутилась коло свого темного лиха (Мирний, І, 1954, 286);

Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували, залаялись всіма мовами водії машин і стали (Довж., І, 1958, 355);

// перен. Можливість добитися чого-небудь у житті, діяльності тощо.

[Печариця:] А тут — поподавися над тією стравою дома та в бурсі попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки й ходу, що учителем! (Мирний, V, 1955, 146);

[Петро:] Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (К.-Карий, II, 1960, 326);

Щиро вітаючи се нове видавництво [«Жіночу бібліотеку»] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст 1-ї книжки (Фр., XVI, 1955, 191).

♦ Дава́ти (да́ти) хід чому — направляти в належне місце для розгляду, виконання (справу, клопотання тощо); сприяти здійсненню чого-небудь.

— Листи я прочитав. Коли вашій справі буде дано вірний хід, ви неодмінно виграєте її (Стельмах, Хліб.., 1959, 417);

Не дава́ти (не да́ти) хо́ду кому: а) не пускати кого-небудь кудись.

Піткнувсь було [писар], так йому і чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали (Кв.-Осн., II,1956, 218);

б) не давати можливості кому-небудь виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь кому-небудь на перешкоді.

— Біда! — посміхнувся Остап.— Не дають нам ходу, дядьку Мусію. Забивають (Головко, II, 1957, 576);

в) надокучати чим-небудь комусь.

[Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Мороз, П’єси, 1959, 7).

12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої.

Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (Мист., 2, 1965, 13);

Січинський написав думу [«Думу про Нечая»], очевидно, під впливом М. В. Лисенка.. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 65).