хід

ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Ю. Шовкопляс); Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); — Геть, — заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. — Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); По парі вороних коней у санках, які стояли біля під'їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).

ДО́СТУП (можливість бувати десь, зустрічатися з кимсь, користуватися, займатися чимсь), ХІД (ХО́ДИ), ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПРИ́СТУП розм., ДВЕ́РІ розм. В ті дні все, що робилося на полігоні, було оповите особливою таємничістю, право доступу сюди мали тільки люди найнеобхідніші (О. Гончар); (Петро:) Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (І. Карпенко-Карий); Шлях до всебічного вивчення атомних ядер відкрився перед фізиками лише після того, як вони навчились впливати безпосередньо на ядро атома (з журналу); — Не можуть звірі сказати, що чоловік тепер так зовсім загороджує їм дорогу до поступу (І. Франко); Здавалося їй, що сюди до Славка не має приступу жодна дівчина, жодна молодиця (Лесь Мартович); Два роки він уже старається попасти до гімназії. Що ж буде, як він і тепер не попаде? Це, виходить, закрити йому двері до знання (Г. Хоткевич).

ПЕРЕ́БІГ (про хід часу), БІГ, ПЛИН, ХІД, ТЕЧІЯ. Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій... (О. Довженко); На ратуші бамкнули куранти. Нагадали тим, хто ще не спить, про невпинний біг часу (Р. Іваничук); — Друзі мої, чи відчуваєте ви плин часу? (О. Гончар); Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помічав течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (М. Стельмах).

ПІДО́ШВА (нижня частина взуття), ХІД розм.; ПІДМЕ́ТКА (на половину ступні, прикріплена знизу на основну). Вона одягла Гришу в новенький польський костюм.., в нові черевики на товстій підошві (П. Загребельний); Взуття на гумовому ходу; — Мої чоботи за зиму підтоптались, .. куплю березових гвіздочків, може, й на підметки розживусь (Л. Юхвід).

ПОХІ́Д (організована група людей, що урочисто прямують кудись), ХІД, ПРОЦЕ́СІЯ, КОРТЕ́Ж книжн. Похід гучно-бучно проскакав через нижнє і середнє селище і звивистою дорогою пройшов на самий верх (П. Загребельний); Колись цією вулицею.. раз на рік проходили велелюдні хресні ходи (І. Багряний); Хата спорожніла, похоронна процесія пішла з двору (Д. Бедзик); Вона окинула очима блискучий кортеж з молодих магнатів, котрі роєм вились кругом карети Цецилії Ренати (І. Нечуй-Левицький).

ПРОХІ́Д (місце, де можна проходити, просуватися тощо), ДО́СТУП, ДОРО́ГА, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПРО́МІЖОК (між кимсь, чимсь); ПРО́РІЗ (штучно чи природно утворений); ПРОРИ́В (утворений внаслідок роз'єднання когось, чогось). Півколо розступилося, звільняючи прохід до дверей (Ю. Шовкопляс); Вася провів шлюпку між великим камінням, яке закривало вільний доступ до скелі (В. Собко); Куди його послати, то найде дорогу (Марко Вовчок); У бокові двері, що хід за сцену, раптом вихватилось двоє охоронників (А. Головко); Взвод на ходу витягнувся довгим ключем і поодинці прослизнув у прокопаний в глибокому снігу хідник (Я. Качура); Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (І. Багмут); Вирішено було зробити тут прямий судноплавний проріз через велику обмілину (з газети); Гвардійська дивізія генерала Тимченка перейшла за Міус, влилась у прорив і розгорнула наступ (П. Дорошко). — Пор. 1. лазі́вка.

ПРОЦЕ́С (послідовна зміна станів або явищ), ХІД. Саме в живому процесі творення матеріальних цінностей, отже, в ненастанній участі в усіх ділянках практичного життя родяться й викристалізовуються ті риси народного світогляду, з яких і виникає народна творчість (М. Рильський); Хід війни раз і назавжди змінився на нашу користь (Н. Тихий).

РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Все мчиться, лине, крутиться, біжить, Вгорі, внизу — невпинний рух усюди (М. Рильський); Вуглекислий газ — відносно важкий.. Він не піднімається вгору, якщо не буде переміщення повітря (з журналу); Чи бачиш з-за синіх туманів, Де плавні дніпровські лежать, Розмірене рухання кранів..? (М. Бажан); Румунські танці мають своєрідну особливість, так звану динаміку на одному місці (з журналу); Воно (авто) посувалося нешвидко, перемагаючи пісок і наріння, проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Ю. Смолич); Вона зупинилася на розі, подивилася на швидкий плин трамваїв, автомашин (М. Чабанівський).

ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал. — Не ліз би ти в провожаті, Денисе, — неприязно обізвалася Уляна.. Той мовчки, як би не чуючи, що каже стара, пішов лугом розвалькуватою ходою (Григорій Тютюнник); — Він відрізняє здалека ступу ведмедя від ходи людини (В. Гжицький); Я почув, як від дверей хтось поспішав легкими нечутними кроками (Л. Смілянський); Він поцілував жінку й дітей і повільним, нетвердим ходом пішов далі гостинцем (І. Франко); В тихім повітрячка чистого лескоті Все мені поступ твій милий вчувається (П. Грабовський); Йшли (паничі) модною походою, ступаючи на п'яти, розхитуючись і здійнявши плечі вгору (Леся Українка); Ой мій милий, милесенький, житній колосочку, Не познала по походу, як по голосочку (пісня); Його кінь вороний тупою своєю обуджував людей (Марко Вовчок); Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську (Панас Мирний).

ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо). Довелося рекорд із бігу ставити: таку швидкість розвинули (сапери), пустившись у лозняки, що олень міг би позаздрити... (О. Гончар); Гітлерівці приголомшені, оглушені стрімкістю нашого натиску (О. Левада); З бистротою лані кинулася (Єлена) в хату (Г. Хоткевич); Вітром попутним ісповнив вітрила Нептун-мореплавець, Ходу надав кораблям і проніс повз плеса підступні (переклад М. Зерова); Спочатку воно (авто) сунулося поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (О. Десняк); Сани неслися шаленим погоном (І. Микитенко); Якась сила вас проймає, легкість та скорість бадьорить (Панас Мирний); Накидав (Шевченко) на папері тендітну постать Кульжан,.. насолоджуючись шаленим темпом роботи і весь палаючи творчою радістю (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хід — 1. Хресний хід, а не хода Іменники хід і хода збігаються у значенні “процес ходіння, ходьба; рух уперед”. Швидкий хід (швидка хода). Поступальний хід (поступальна хода). За “Словником труднощів української мови”, тільки хід вживається у значеннях:... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. хід — хід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. хід — (прудкий) рух, хода, крок; ФР. ходьба <н. година ходу>, (поїзда) швидкість, (колони) похід, процесія, марш, (підземний) коридор, прохід, тунель, хідник, (парадний) вхід, (розмов) П. перебіг, процес, (думок) напрям, характер, (мотора) дія, п!... Словник синонімів Караванського
  4. хід — [х'ід] ходу, м. (на) хоуду, мн. ходие/ходи, ход'іў/хоудіў два ходие Орфоепічний словник української мови
  5. хід — 1. хода (жіноч. р.) 2. перебіг, розвиток Словник чужослів Павло Штепа
  6. хід — Вид структурно нестійкої частини форми, характерний для розробок, вступів, побічних тем, відзначаючись структурною дрібністю, секвенціями, униканням каденцій. Словник-довідник музичних термінів
  7. хід — ХІД, хо́ду, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули – катма ходу... (Л. Глібов); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. хід — ходу, ч. 1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Давати задній хід — а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б) (перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хід — дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло?... Фразеологічний словник української мови
  10. хід — Хід, хо́ду, на ходу́; хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. хід — ХІД, хо́ду, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу… (Гл., Вибр., 1957, 34); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  12. хід — Хід, хо́ду м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Словник української мови Грінченка