1. Словник української мови у 20 томах

хідлі

ХІ́ДЛІ, ів, мн. (одн. хі́для і), ж., діал.

Диби.

Паничі учаться на хідлях ходити (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хідлі — -ів, мн., зах. Диби, ходулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хідлі — Хідлі, -лів м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76. Словник української мови Грінченка