хідничок
ХІДНИЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до хідни́к.
Так іі [хатину] завіяло за ніч, що тільки димар стирчав з-під снігу. Та дядько вже встиг прокопати хідничок, і дівчина легко прошмигнула ним до дверей (В. Речмедін);
Простягла [Марія] хідничок уздовж софки й вийшла в кухню (С. Тудор).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хідничок — хідничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хідничок — див. стежка; хідник Словник синонімів Вусика
- хідничок — -чка, ч. Зменш. до хідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хідничок — ХІДНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до хідни́к. Так іі [хатину] завіяло за ніч, що тільки димар стирчав з-під снігу. Та дядько вже встиг прокопати хідничок, і дівчина легко прошмигнула ним до дверей (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах