1. Словник української мови у 20 томах

хірург

ХІРУ́РГ, а, ч.

Лікар, фахівець з хірургії.

Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев'язочну й, розпорядившись щодо перев'язок, присів край вікна, чекаючи на початок роботи (О. Довженко);

Матвій Матвійович – хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Волошин);

* У порівн. Він завжди працював, дотикаючись до глини обережно, як хірург (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хірург — хіру́рг іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хірург — ХІРУРГ – ХІРУРГИ Хірург – Лікар, фахівець з хірургії. Хірурги, -ів, ми. Родина дуже поширених морських риб з яскравим і строкатим забарвленням. Літературне слововживання
  3. хірург — Фахівець з хірургії, (народній) костоправ, п! ЛІКАР Словник синонімів Караванського
  4. хірург — [х'ірург] -га, м. (на) -гов'і/-гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  5. хірург — -а, ч. Лікар, фахівець із хірургії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хірург — Хіру́рг, -га; -ру́рги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хірург — ХІРУ́РГ, а, ч. Лікар, фахівець з хірургії. Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев’язочну й, розпорядившись щодо перев’язок, присів край вікна, чекаючи на початок роботи (Довж. Словник української мови в 11 томах