ц
Ц, невідм., с.
Двадцять сьома літера української абетки на позначення приголосного звука “ц” (вимовляється “це”).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ц — (це). Як назва літери вживається в с. р.: мале ц; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ц. Літературне слововживання
- ц — невідм., с. Двадцять сьома літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ц" (вимовляється "це"). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ц — Ц, невідм., сер. Двадцять шоста літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ц» (вимовляється «це»). Словник української мови в 11 томах