1. Словник української мови в 11 томах

ц

Ц, невідм., сер. Двадцять шоста літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ц» (вимовляється «це»).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ц — (це). Як назва літери вживається в с. р.: мале ц; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ц. Літературне слововживання
  2. ц — Ц, невідм., с. Двадцять сьома літера української абетки на позначення приголосного звука “ц” (вимовляється “це”). Словник української мови у 20 томах
  3. ц — невідм., с. Двадцять сьома літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ц" (вимовляється "це"). Великий тлумачний словник сучасної мови