1. Словник української мови в 11 томах

цабанити

ЦАБА́НИ́ТИ, ба́ню́, ба́ни́ш, недок., перех. і без додатка, діал.

1. Зневажливими, грубими слонами докоряти кому-небудь; лаяти, клясти.

Хлопи не вважали на святість місця, але цабанили о. Квінтіліану також порядним запасом свойого лексикона (Фр., VIII, 1952, 36);

Крик, гармидер і шум. Польові цабанять, В батька-матір кленуть, стадо хочуть загнать (Фр., XI, 1952, 167).

2. Просити надто багато за щось (про ціну).

Бойка на ярмарку не ошукаєш, ціну він цабанить, як за рідкого батька (Фр., III, 1950, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цабанити — Цабани́ти: Цаба́нити: — лаяти [49] — лаяти, проклинати, кричати [3;10] — лаяти, проклинати [VII] — накидатись, бити, кричати, лаяти [22] Словник з творів Івана Франка
  2. цабанити — цаба́ни́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. цабанити — див. дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  4. цабанити — ЦАБА́НИ́ТИ, ба́ню́, ба́ни́ш, недок., кого і без прям. дод., діал. 1. Зневажливими, грубими словами докоряти кому-небудь; лаяти, клясти. Хлопи не вважали на святість місця, але цабанили о. Квінтіліану також порядним запасом свойого лексикона (І. Словник української мови у 20 томах
  5. цабанити — цабани́ти (сабани́ти) 1. бити (ст)|| = валити 2. тягнути, нести, докладаючи зусиль (ст)||траґати (труґати) 3. незадоволено бурмотіти; обурюватися, нарікати (ср, ст) 4. просити надто велику ціну (ст): Хотіла купити перців до обіду, а та паскарка цабанила страшні гроші (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цабанити — -баню, -баниш, недок., перех. і без додатка, діал. 1》 Зневажливими, грубими словами докоряти кому-небудь; лаяти, клясти. 2》 Просити надто багато за щось (про ціну). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цабанити — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. цабанити — Цабанити, -ню, -ниш гл. 1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.). Словник української мови Грінченка