цанга
ЦА́НГА, и, ж.
Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента.
Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (з навч. літ.);
Описано спосіб відновлення зношених затискних цанг шляхом шліфуванняч зоінішнього конуса та робочого отвору цанги на спеціальному пристрої при зведенні [у разі зведення] її пелюсток на попередньо визначену величину (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цанга — ца́нга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цанга — -и, ж. 1》 Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента на металорізальному верстаті. 2》 Пристрій (патрон), що його використовують у сучасних побутових і професійних електроінструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цанга — ца́нга (нім. Zange, букв. – кліщі) пристрій на металорізних верстатах, яким затискують матеріал або інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
- цанга — ЦА́НГА, и, ж. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента при обробці на металорізальному верстаті. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (Фрез. справа.., 1957, 156). Словник української мови в 11 томах