цанга
ЦА́НГА, и, ж. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента при обробці на металорізальному верстаті.
Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (Фрез. справа.., 1957, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цанга — ца́нга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цанга — ЦА́НГА, и, ж. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- цанга — -и, ж. 1》 Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента на металорізальному верстаті. 2》 Пристрій (патрон), що його використовують у сучасних побутових і професійних електроінструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цанга — ца́нга (нім. Zange, букв. – кліщі) пристрій на металорізних верстатах, яким затискують матеріал або інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука