цапина
ЦАПИ́НА, и, ж., діал.
Тичка із залізним гаком; багор.
– Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! – У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Ю. Гойда);
Внизу чекеровщики цапинами підважують деревини, перехоплюють їх чокером (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цапина — -и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цапина — ЦАПИ́НА, и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор. — Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! — У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Гойда, Сонце.., 1951, 27). Словник української мови в 11 томах
- цапина — Цапи́на, -ни ж. 1) Козлятина, козлиное мясо. 2) Козлиный запахъ. Воня цапиною. Словник української мови Грінченка