1. Словник української мови в 11 томах

цапина

ЦАПИ́НА, и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор.

— Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! — У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Гойда, Сонце.., 1951, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цапина — ЦАПИ́НА, и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор. – Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! – У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Ю. Гойда); Внизу чекеровщики цапинами підважують деревини, перехоплюють їх чокером (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. цапина — -и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цапина — Цапи́на, -ни ж. 1) Козлятина, козлиное мясо. 2) Козлиный запахъ. Воня цапиною. Словник української мови Грінченка