цапок
ЦАПО́К, пка́, ч.
Зменш.-пестл. до цап¹.
Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток (М. Стельмах);
У коменданта Ронкера і гайового Броніслава Міхал так само відбирав на ловах роги цапків для своєї колекції (із журн.);
// Козеня-самець.
З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок (М. Коцюбинський);
Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком (Б. Грінченко);
// перен.
Начальник поліції Джура, з посинілим обличчям і картинними запорозькими вусами, замикав цей почет, виставляв свою голову і крутив нею. Бургомістр скидався на облупленого цапка. Хирлявий, він був зовсів не практичний (Б. Харчук);
* У порівн. – Ти сама бачиш, що я день і ніч працюю. Для чого же вимагати від мене ще якоїсь жвавості, ніби я не вчитель музики, а молодий цапок (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- цапок — цапо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цапок — -пка, ч. Зменш.-пестл. до цап. || Козеня-самець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цапок — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Словник синонімів української мови
- цапок — Цапо́к, -пка́; цапки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цапок — ЦАПО́К, пка́, ч. Зменш.-пестл. до цап. Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток (Стельмах, Колосок.., 1959, 43); // Козеня-самець. З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок (Коцюб., І, 1955, 468). Словник української мови в 11 томах
- цапок — Цапок, -пка м. 1) ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (см.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = обіручний столець. Вх. Лем. 441. см. обіручний. Словник української мови Грінченка