царани

ЦАРА́НИ, а́н, мн. (одн. цара́нин, а, ч.; цара́нка, и, ж.).

Румунські селяни.

У млині сидять царани, покурюють самосад, стиха гомонять про всяку всячину (М. Чабанівський);

Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви. Машині щоразу доводилося спинятися й перечікувати, поки не менш перелякані царани .. заспокоять сполохану тварину (Ю. Смолич).