царат

ЦАРА́Т, у, ч.

Те саме, що цари́зм.

Зовнішня і внутрішня політика царату не задовольняла вже не тільки робітників, а й буржуазію, особливо невміння організувати і вести війну, яка безуспішно тяглася вже третій рік (П. Панч);

На Сенатській площі ніби досі ще лунає голос декабристів-і перший постріл Кюхельбекера – бунтаря проти деспотичного свавілля царату (Іван Ле);

А назовні – стоять лагідні мовчазні хати й кублиться з коминів де-не-де дим. Так само стояли ці хати за царату, може, і за кріпацтва або й навіть за козаччини... Хтозна. (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царат — цара́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. царат — Царський режим, самодержавство, самовладдя, самовладство, царизм; п! АБСОЛЮТИЗМ. Словник синонімів Караванського
  3. царат — -у, ч. Те саме, що царизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. царат — Цара́т, -ту, -тові, при -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. царат — ЦАРА́Т, у, ч. Те саме, що цари́зм. Зовнішня і внутрішня політика царату не задовольняла вже не тільки робітників, а й буржуазію, особливо невміння організувати і вести війну, яка безуспішно тяглася вже третій рік (Панч, В дорозі, 1959, 277)... Словник української мови в 11 томах