царата

ЦАРА́ТА, и, ж.

Те саме, що цера́та.

Йому [Миколі Степановичу] стало трохи незручно, та, сполоснувши руки, примостився скраю лавки за стіл із новозастеленою царатою в червону квіточку на тоненькій ніжці. Царата відгонила якоюсь паленою гумою (із журн.).