1. Словник української мови у 20 томах

царити

ЦАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок.

Те саме, що царюва́ти.

– Псарі з псарятами царять (Т. Шевченко);

Царила тьма, світало світло правди, Боролось зло з добром, а людський дух Боровсь з терпінням (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царити — цари́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. царити — -рю, -риш, недок. Те саме, що царювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. царити — ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І. Словник синонімів української мови
  4. царити — ЦАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що царюва́ти. — Псарі з псарятами царять (Шевч., II, 1963, 415); Царила тьма, світало світло правди, Боролось зло з добром, а людський дух Боровсь з терпінням (Фр., XIII, 1954, 232). Словник української мови в 11 томах