цариця

ЦАРИ́ЦЯ, і, ж.

1. Жін. до цар 1, 2.

Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Т. Шевченко);

Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (М. Стельмах);

– Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка);

Настала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море німої журби і самітніх зітхань (Г. Хоткевич);

Ліворуч – місяць сплів мережку І застилає нею стежку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній (О. Олесь);

[Ліда:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (О. Корнійчук);

* У порівн. Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (М. Стельмах).

2. Дружина царя (у 1 знач.).

Справді, то була княгиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка (Леся Українка);

Як заграв він, як заграв, – ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця – аж ніяково дивиться (П. Тичина).

3. рідко. Бджолина матка.

(1) Цари́ця полі́в:

а) про піхоту.

– Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола піхота, цариця полів!.. (О. Гончар);

б) коса в руках вправного косаря.

У Минківці царицею полів була коса .. Косив нею мій батько артистично (В. Минко).

◇ (2) Цари́ця небе́сна – богородиця.

[Марина:] Господи, царице небесна! .. Скілько жила – не чула і не бачила такого, як оце довелося побачити (С. Васильченко).