царствуючий

ЦА́РСТВУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко.

1. Який царствує.

Лучі [промені] сонця поволі, немов боязливо, продирали густу темноту, царствуючу .. в тій печері (І. Франко).

2. Який належить до царської сім'ї.

– Малоросійські сцени виставлялися в Маріїнському імператорському театрі.., і на цих виставах були присутні члени царствуючого дому (Ф. Бурлака);

Наришкін щодня привозив цікаві вісті, більшість яких сам же він і вигадував, аби лише заспокоїти і розважити царствуючих осіб та жіноцтво (П. Кочура).