1. Словник української мови у 20 томах

царьок

ЦАРЬО́К, рка, ч., зневажл.

Зменш. до цар 1.

Один був Турн, царьок нешпетний, З Латином у сусідстві жив (І. Котляревський);

Саіб розказав, що заїздив до сусіди еміра Карапета; розказав, як той царьок гордо й непривітно обійшовся з ним (І. Нечуй-Левицький);

“Чорний царьок села”, – тоскно, з брезгливою [бридливою] неприязню думає отець Вікентій про отця Миколая (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царьок — царьо́к іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. царьок — див. цар Словник синонімів Вусика
  3. царьок — -рька, ч., зневажл. Зменш. до цар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. царьок — без царя́ (без царка́) в голові́. 1. Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. — Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — “тоненький... Фразеологічний словник української мови
  5. царьок — ЦАРЬО́К, рка, ч., зневажл. Зменш. до цар 1. Один був Турн, царьок нешпетний, З Латином у сусідстві жив (Котл., І, 1952, 166); Саіб розказав, що заїздив до сусіди еміра Карапета; розказав, як той царьок гордо й непривітно обійшовся з ним (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах