1. Словник української мови у 20 томах

царювання

ЦАРЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. царюва́ти.

За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (з навч. літ.);

Гнів Тараса Шевченка виродився ще тоді, в криваве царювання Миколи Палкіна (П. Тичина);

З половини двадцятих по шестидесяті роки був у нас золотий вік панського панування .. Тоді саме настало царювання й панів Польських у Гетьманському (Панас Мирний);

Апогей самодержавного царювання імператора Олександра ІІІ, кінець 1880-х та початок 1890-х років був одним з найтяжких моментів в історії українства (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царювання — царюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. царювання — -я, с. Дія за знач. царювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. царювання — Царюва́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. царювання — ЦАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. царюва́ти. За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (Іст. СРСР, І, 1956, 69); Гнів Тараса Шевченка виродився ще тоді, в криваве царювання Миколи Палкіна (Тич. Словник української мови в 11 томах
  5. царювання — Царювання, -ня с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої. К. Псалт. 163. Словник української мови Грінченка