1. Словник української мови у 20 томах

цвинтарний

ЦВИ́НТАРНИЙ, а, е.

Прикм. до цви́нтар.

Кидається [Петро].., перелазить через цвинтарний штахет і прожогом летить з гори (С. Васильченко);

Мар'ян хотів був знову повернутись на кладовище, але передумав і пішов не до цвинтарної, а до проданої землі (М. Стельмах);

Цвинтарним холодом війнуло на Катрю (Н. Рибак);

Марія йшла, бігла, летіла коби скоріше. Ховзалася по осіннім болоті, шпорталася об каміння, що пооблетіло з цвинтарного муру (Б. Лепкий);

* Образно. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвинтарний — цви́нтарний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. цвинтарний — -а, -е. Прикм. до цвинтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвинтарний — цви́нтарне ло́же, уроч. Могила. Пісеньку зложу.. І братчику мому (моєму) на цвинтарнім ложу (ложі) На струнах шовкових заграю (Пісні та романси..). Фразеологічний словник української мови
  4. цвинтарний — ЦВИ́НТАРНИЙ, а, е. Прикм. до цви́нтар. Кидається [Петро].., перелазить через цвинтарний штахет і прожогом летить з гори (Вас., II, 1959, 119); Мар’ян хотів був знову повернутись на кладовище, але передумав і пішов не до цвинтарної... Словник української мови в 11 томах
  5. цвинтарний — Цвинтарний, -а, -е Относящійся къ погосту, кладбищу. Словник української мови Грінченка