цвинтарний
ЦВИ́НТАРНИЙ, а, е. Прикм. до цви́нтар.
Кидається [Петро].., перелазить через цвинтарний штахет і прожогом летить з гори (Вас., II, 1959, 119);
Мар’ян хотів був знову повернутись на кладовище, але передумав і пішов не до цвинтарної, а до проданої землі (Стельмах, І, 1962, 177);
Цвинтарним холодом війнуло на Катрю (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 290).
♦ Цви́нтарна ти́ша — мертва, зловісна, моторошна тиша; тихо, як на цвинтарі.
Могилки, порослі бур’янами, похилені хрести, спалені дерева і якась особлива цвинтарна тиша неприємно вразили Корольова (Шиян, Магістраль, 1934, 7);
Цви́нтарне ло́же див. ло́же¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвинтарний — цви́нтарний прикметник Орфографічний словник української мови
- цвинтарний — ЦВИ́НТАРНИЙ, а, е. Прикм. до цви́нтар. Кидається [Петро].., перелазить через цвинтарний штахет і прожогом летить з гори (С. Васильченко); Мар'ян хотів був знову повернутись на кладовище, але передумав і пішов не до цвинтарної, а до проданої землі (М. Словник української мови у 20 томах
- цвинтарний — -а, -е. Прикм. до цвинтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвинтарний — цви́нтарне ло́же, уроч. Могила. Пісеньку зложу.. І братчику мому (моєму) на цвинтарнім ложу (ложі) На струнах шовкових заграю (Пісні та романси..). Фразеологічний словник української мови
- цвинтарний — Цвинтарний, -а, -е Относящійся къ погосту, кладбищу. Словник української мови Грінченка