1. Словник української мови у 20 томах

цвьох

ЦВЬОХ, виг., розм.

Звуконаслідування, що означає різкий, уривчастий звук від удару батогом, різкою і т. ін.

* Образно. Тихо-тижо підійшло і стало. Треба голову підвести, а серце тьох, цвьох! Він підхопився (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвьох — цвьох вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. цвьох — ЦВЬОХ, виг., розм. Звуконаслідування, що означає різкий, уривчастий звук від удару батогом, різкою. Словник української мови в 11 томах