цвьохати
ЦВЬО́ХАТИ, ЦВЬО́ХКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод., по кому – чому, на кого – що, розм., рідко.
Те саме, що цьво́хкати.
Дядько, що безперестанку цвьохав батогом по ребрах геть упрілу конячку, не переставав зітхати (Яків Баш);
Цвьохали батоги; бадьоро лунали вигуки (С. Васильченко);
Лунає свист, виляском цвьохкає батіг. Йде колгоспна череда (П. Автомонов);
Петро Гуржій сидів на передку, цвьохкав батіжком і мовчав (М. Чабанівський);
Навколо рвались міни, шуміли осколки, цвьохали кулі (Ю. Збанацький);
Цвьохає візник загодовану конячку (А. Шиян);
Дядько Терешко стояв перед східцями і, цвьохкаючи по землі батогом, зустрічав сміхом та глузуванням трактористів денної зміни (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвьохати — цвьо́хати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- цвьохати — і цвьохкати, -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., кого, що, по кому – чому, на кого – що, розм., рідко. Те саме, що цьвохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвьохати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
- цвьохати — ЦВЬО́ХАТИ і ЦВЬО́ХКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., кого, що, по кому — чому, на кого — що, розм., рідко. Те саме, що цьво́хкати. Дядько, що безперестанку цвьохав батогом по ребрах геть упрілу конячку, не переставав зітхати (Баш, Проф. Словник української мови в 11 томах