1. Словник української мови в 11 томах

цвьохати

ЦВЬО́ХАТИ і ЦВЬО́ХКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., кого, що, по кому — чому, на кого — що, розм., рідко. Те саме, що цьво́хкати.

Дядько, що безперестанку цвьохав батогом по ребрах геть упрілу конячку, не переставав зітхати (Баш, Проф. Буйко, 1946, 37);

Цвьохали батоги; бадьоро лунали вигуки (Вас., II, 1959, 203);

Лунає свист, виляском цвьохкає батіг. Йде колгоспна череда (Автом., В. Кошик, 1954, 273);

Петро Гуржій сидів на передку, цвьохкав батіжком і мовчав (Чаб., Тече вода.., 1961, 145);

Навколо рвались міни, шуміли осколки, цвьохали кулі (Збан., Незабутнє, 1953, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвьохати — цвьо́хати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. цвьохати — ЦВЬО́ХАТИ, ЦВЬО́ХКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод., по кому – чому, на кого – що, розм., рідко. Те саме, що цьво́хкати. Словник української мови у 20 томах
  3. цвьохати — і цвьохкати, -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., кого, що, по кому – чому, на кого – що, розм., рідко. Те саме, що цьвохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвьохати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови