цвьохнути
ЦВЬО́ХНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод., по кому – чому, на кого – що, розм., рідко.
Однокр. до цвьо́хати, цвьо́хкати.
Дядько Кирило сів на віз, узяв віжки в руки. Цвьохнув батогом, і віз заскрипів із двору (С. Васильченко);
Цвьохнув батіг і віз заторохтів, знявши сизу куряву (І. Кириленко);
Їздовий сів у передок, цвьохнув, і ресорний візок на гумових шинах легенько покотився (О. Гончар);
Дівчина цвьохнула батогом по конях (О. Гуреїв);
Він раптом цвьохнув лозинкою по снігу (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвьохнути — цвьо́хнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- цвьохнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., кого, що, по кому – чому, на кого – що, розм., рідко. Однокр. до цвьохати, цвьохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвьохнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
- цвьохнути — ЦВЬО́ХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., кого, що, по кому — чому, на кого — що, розм., рідко. Однокр. до цвьо́хати, цвьо́хкати. Дядько Кирило сів на віз, узяв віжки в руки. Цвьохнув батогом, і віз заскрипів із двору (Вас. Словник української мови в 11 томах