1. Словник української мови в 11 томах

цвьохнути

ЦВЬО́ХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., кого, що, по кому — чому, на кого — що, розм., рідко. Однокр. до цвьо́хати, цвьо́хкати.

Дядько Кирило сів на віз, узяв віжки в руки. Цвьохнув батогом, і віз заскрипів із двору (Вас., II, 1959, 208);

Цвьохнув батіг і віз заторохтів, знявши сизу куряву (Кир., Вибр., 1960, 148);

Їздовий сів у передок, цвьохнув, і ресорний візок на гумових шинах легенько покотився (Гончар, І, 1954, 150);

Дівчина цвьохнула батогом по конях (Гур., Осок. друзі, 1946, 111);

Він раптом цвьохнув лозинкою по снігу (Коп., Лейтенанти, 1947, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвьохнути — цвьо́хнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. цвьохнути — ЦВЬО́ХНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод., по кому – чому, на кого – що, розм., рідко. Однокр. до цвьо́хати, цвьо́хкати. Дядько Кирило сів на віз, узяв віжки в руки. Цвьохнув батогом, і віз заскрипів із двору (С. Словник української мови у 20 томах
  3. цвьохнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., кого, що, по кому – чому, на кого – що, розм., рідко. Однокр. до цвьохати, цвьохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвьохнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови