1. Словник української мови у 20 томах

цвіготати

ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал.

Цвірінькати (у 1 знач.).

Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (із журн.);

* Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіготати — цвігота́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. цвіготати — див. цвірінькати Словник синонімів Вусика
  3. цвіготати — -очу, -очеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвіготати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. цвіготати — ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.). *Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Вовчок, VI, 1956, 311). Словник української мови в 11 томах