1. Словник української мови в 11 томах

цвіготати

ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.).

*Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Вовчок, VI, 1956, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіготати — цвігота́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. цвіготати — див. цвірінькати Словник синонімів Вусика
  3. цвіготати — ЦВІГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.). Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (із журн.); * Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. цвіготати — -очу, -очеш, недок., діал. Цвірінькати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цвіготати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови