1. Словник української мови в 11 томах

цвікати

ЦВІ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Висловлювати кому-небудь невдоволення з чогось; дорікати кому-небудь.

— Якої плати? за що плати? Я вам дам!..— уже навсправжки лаявся пан…— Не цвікай!.. годі… не боїмось!..— знову зсередини (Мирний, І, 1949, 303);

— Я тобі за свій рятунок можу заплатити! — він засунув руку в кишеню і викинув на стіл золоту монету.— Бери і не цвікай більше мені про те, що давно спливло (Стельмах, І, 1962, 421);

— Не цвікай мені жінкою,— мало не верещав Шугалія,— коли свою од роботи в лавку заховав. Не цвікай!.. (Кучер, Трудна любов, 1960, 411).

♦ Цві́кати в о́чі (в ві́чі) кому — дорікати комусь.

— А як мене люди засміють, як мені кожне в очі цвікатиме, що я живу на віру? — сказала неначе до себе Мотря (Коцюб., І, 1955, 45);

Кожне цвікає в очі чи позаочі, а не кожне бачить, як вона біжить з доярками вдосвіта на короварню та там і днює (Кучер, Прощай.., 1957, 225);

— Тату, не лізьте! Я роблю й маю право на своє добро.. — То ти через свою дурну жінку будеш мені цвікати таке в вічі! (Н.-Лев., II, 1956, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвікати — Ляскати батогом; цвікати в очі: докоряти [II] Словник з творів Івана Франка
  2. цвікати — цві́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цвікати — Докоряти, дорікати; (в очі) тикати, грубіянити, колоти що; цвіркати; нак. (тлк. з ч. не) НЕ ЦВІКАЙ! не горлай! не горлопань! Словник синонімів Караванського
  4. цвікати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  5. цвікати — ЦВІ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Роздратовано висловлювати кому-небудь невдоволення чимось або заперечувати щось; дорікати кому-небудь. – Якої плати? за що плати? Я вам дам!.. – уже навсправжки лаявся пан... – Не цвікай!.. годі... не боїмось!.. Словник української мови у 20 томах
  6. цвікати — -аю, -аєш, недок., розм. Висловлювати кому-небудь невдоволення з приводу чогось; дорікати кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цвікати — цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому. Дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький); —Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Фразеологічний словник української мови
  8. цвікати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  9. цвікати — Цвікати, -каю, -єш гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262. Словник української мови Грінченка