цвігнути

ЦВІ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до цві́гати.

Коли Іван кілька разів потикнувся, коли кілька бузкових галузок цвігнуло його по лицю, пробудилася його натура, і він почав воркотіти (Фр., III, 1950, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвігнути — цві́гнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. цвігнути — ЦВІ́ГНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод., діал. Однокр. до цві́гати. Коли Іван кілька разів потикнувся, коли кілька бузкових галузок цвігнуло його по лицю, пробудилася його натура, і він почав воркотіти (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. цвігнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до цвігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвігнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови