цвігнути
цві́гнути
-ну, -неш, док., перех. і неперех., діал.
Однокр. до цвігати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвігнути — цві́гнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- цвігнути — ЦВІ́ГНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод., діал. Однокр. до цві́гати. Коли Іван кілька разів потикнувся, коли кілька бузкових галузок цвігнуло його по лицю, пробудилася його натура, і він почав воркотіти (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- цвігнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
- цвігнути — ЦВІ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до цві́гати. Коли Іван кілька разів потикнувся, коли кілька бузкових галузок цвігнуло його по лицю, пробудилася його натура, і він почав воркотіти (Фр., III, 1950, 133). Словник української мови в 11 томах