цвігати

Значення в інших словниках

1. цвігати — Цві́гати: — вдаряти, бити [5,7] Словник з творів Івана Франка
2. цвігати — цві́гати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
3. цвігати — ЦВІ́ГАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, діал. Цвигати. Швидко пригадався йому його власний син, що змаленьку ще любив цвігати батогом малих песиків (І. Франко); * Образно. На лицях моїх слухачів заблисне Де-де легенький усміх іронічний; Мене, мов прутом, він по серці цвіга (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. цвігати — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. цвігати — ЦВІ́ГАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цвигати. Швидко пригадався йому його власний син, що змаленьку ще любив цвігати батогом малих песиків (Фр., VIII, 1952, 343); *Образно. Словник української мови в 11 томах