1. Словник української мови у 20 томах

цвігнути

ЦВІ́ГНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод., діал.

Однокр. до цві́гати.

Коли Іван кілька разів потикнувся, коли кілька бузкових галузок цвігнуло його по лицю, пробудилася його натура, і він почав воркотіти (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвігнути — цві́гнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. цвігнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до цвігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвігнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. цвігнути — ЦВІ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до цві́гати. Коли Іван кілька разів потикнувся, коли кілька бузкових галузок цвігнуло його по лицю, пробудилася його натура, і він почав воркотіти (Фр., III, 1950, 133). Словник української мови в 11 томах