цвіркунчик
ЦВІРКУ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до цвірку́н.
– Та то ж цвіркунчик, – кажу. – Спіть... – Який там у чорта сон, коли мої нерви більше не витримують! – схопився бухгалтер (С. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвіркунчик — цвірку́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цвіркунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до цвіркун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвіркунчик — ЦВІРКУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цвірку́н. — Та то ж цвіркунчик,— кажу.— Спіть…— Який там у чорта сон, коли мої нерви більше не витримують! — схопився бухгалтер (С. Ол., З книги життя, 1968, 178); *Образно. Словник української мови в 11 томах