1. Орфографічний словник української мови

цвіркунчик

цвірку́нчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіркунчик — ЦВІРКУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цвірку́н. – Та то ж цвіркунчик, – кажу. – Спіть... – Який там у чорта сон, коли мої нерви більше не витримують! – схопився бухгалтер (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  2. цвіркунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до цвіркун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвіркунчик — ЦВІРКУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цвірку́н. — Та то ж цвіркунчик,— кажу.— Спіть…— Який там у чорта сон, коли мої нерви більше не витримують! — схопився бухгалтер (С. Ол., З книги життя, 1968, 178); *Образно. Словник української мови в 11 томах